В Тернополе прошел медицинский форум

26 марта в Тернополе прошел медицинский форум «Усовершенствование национальной системы здравоохранения». Это масштабная всеукраинская кампания, направленная на реализацию медицинской реформы и усовершенствования национальной системы здравоохранения. Огранизаторы планируют проанализировать опыт проведения реформы в регионах в течение 2018 года, выделить удачные практики и помочь улучшить медицинское обеспечение в Украине.

В регионах медикам особенно тяжело переходить на новую систему работы, поэтому масштабная информационно-комуникационная кампания должна упростить внедрения изменений в системе здравоохранения. «Я благодарен представителям власти и медикам области, которые проявили заинтересованность и присоединились к обсуждению важной темы. Ведь без качественной и доступной медицины не может обойтись никто из нас. В Тернополе мы услышим о достижениях, поймем, что не удается. И совместно найдем путь, чтобы внедренная реформа принесла результат и медицина стала качественной и доступной «, — отметил основатель Благотворительного фонда «Manus Dei» и Общественной организации «Фундация инновационного лидерства»Андрей Доценко.

К поздравлениям присоединился народный депутат Украины Игорь Побер, городской председатель Тернополя Сергей Надал, представители медицинского сообщества города. Присутствующие заверили, что в Тернополе в медицинской сфере с началом реформы положительные изменения можно заметить. «Нам очень приятно отметить, что заслуги здравоохранения города оценены на государственном уровне. Сегодня мы готовы делиться опытом, коммуницировать с разными городами для того, чтобы передать свой опыт, высказать замечания и воплощать ту реформу, которая успешно стартовала в стране «, — рассказал присутствующим начальник отдела здравоохранения и медицинского обеспечения Тернопольского городского совета Ростислав Левчук.

Говорили и о недостатках с которыми столкнулись врачи и пациенты. В городском совете уверены, такие форумы помогут частично решить эти проблемы. «Мы хотели бы, чтобы такие форумы способствовали тому, чтобы вы имели возможность рассказать о проблемах, о том, каково ваше видение будущего развития и что нужно сделать для комфортной работы врача и для оказания медицинских услуг каждому жителю», — добавил мэр Тернополя Сергей Надал.

Присутствующие согласились с тем, что качество медицины во всех регионах разное, но только от каждого из нас сейчас зависит путь усовершенствования национальной системы здравоохранения. Организаторы отметили, что в дальнейшем такие же встречи с медиками планируют проводить и в других регионах Украины. В конце года в Киеве состоится масштабный итоговый форум, на котором спикеры из разных уголков страны

В Киеве состоялся медицинский форум

7 ноября в Киеве состоялся медицинский форум «Медицинская реформа: миссия (не) выполнима», во время которого народные депутаты, эксперты и медики обсуждали проблемы внедрения медицинской реформы, и искали ответ на ключевой вопрос — когда в Украине будет качественная и доступная медицина.

Как отметили организаторы общественная организация «Фонд инновационного лидерства», медицинская реформа породила много разговоров, дискуссий, страхов. Кто-то оптимистично утверждает, что все удастся и медицина наконец в Украине будет качественной и доступную. Кто-то настроен пессимистично и выражает собственные аргументы.Главная задача Форума — разобраться в миссии медицинской реформы.

Среди спикеров — народные депутаты Ольга Богомолец и Сергей Мельничук. Эксперты и медики: Андрей Доценко, Лариса Лавренюк, Константин Надутый, Валентина Маркевич, Олег Панасенко, Даниэль Карабаев, Андрей Харьков, Василий Апасов. Каждый по своему комментировал медицинскую реформу, а общим стал вывод о том, что закон принят и сегодня должен выполняться.

Однако это не значит, что надо стоять в стороне и наблюдать за нерабочими моментами в законодательстве. Наоборот, нужно проводить соответствующие информационные мероприятия, организовывать рабочие дискуссии и круглые столы для того, чтобы усовершенствовать реформу и достичь миссии, которая заключается в том, чтобы медицина в Украине наконец стала качественной и доступной. Главное понять, что для реформы нужна работающая сбалансированная экономика. Ведь медицинская реформа без денег и необходимого материального обеспечения заплатит большую цену — жизнь людей, — отметил один из спикеров.

На Форум приглашали представителей Министерства здравоохранения и Национальной службы здоровья Украины, однако из-за загруженного графика руководство не смогло присоединиться к мероприятию, хотя и отметило его важность. Основатель «Фонда инновационного лидерства» Андрей Доценко подчеркнул, что верит в медицинскую реформу. В то же время считает, что экспертная среда, общественные организации и благотворительные фонды, которые активно помогают медицинским учреждениям для того, чтобы улучшить ситуацию в медицинской сфере, должны помогать государству, но не заменять его функций. Также организаторы пообещали, что подобные мероприятия будут проводить в других городах Украины.

Креативный класс как основа стабильного общества

29 серпня 2017, громадська організація «Фундація інноваційного лідерства» провела публічне обговорення, у формі експертної дискусії за участю провідних українських політиків, підприємців, які обговорювали питання, що стосуються середнього та креативного класу, креативної економіки, особливостей малого та середнього бізнесу в Україні.

 

Наскрізним питанням панельної дискусії було розуміння – чи буде середній та креативний клас основою для побудови нового типу демократичного суспільства в Україні, а також тією інституцією, що сформує відповідальні політичні еліти дійсно здатних до реальних реформ та змін в нашій державі.

Розпочала захід, Одарченко Катерина – політичний консультант, керуючий партнер Sic Group, яка розповіла, що кількість середнього класу в Україні, за останніми дослідженнями різко скорочується, тому відповідно виникає запитання, чому так відбувається? Політичний консультант, звернулася до праці Річарда Флориди, який вважає, що не можна креативний клас оцінювати за рівнем доходу. Люди, що відносяться до креативного класу — це люди глобальні, які здатні обирати країну в якій їм жити і саме за цих людей борються світові економіки.

 

Продовжила дискусію, народна депутатка — Оксана Продан, яка сказала, що креативний клас є не основою стабільності, а основою розвитку, а основою стабільності є саме середній клас
і це дуже важливо розуміти. Народна депутатка, назвала себе представником «податкового майдану» і розповіла, що тоді середній клас став рушієм зламу системи Януковича. «Коли ми починали цей податковий майдан, нам всі говорили, що це не можливо і всі депутати його критикували. Чому? Тому що, він був яскравим взірцем того, що суспільство, якщо воно об’єднане, воно може боротися з будь-яким політиком», — наголосила Оксана Продан і додала, що середній клас, коли він об’єднується може бути куратором змін. Також, політик ствердила, що народні депутати створюють умови, на які їх рухає і змушує суспільство, і саме середній, креативний клас має силу змінювати, рухати політиків в те русло, яке хоче суспільство. «Щодо середнього класу, то це не секрет, що сьогодні його менше, ніж було вчора, рік тому, два роки тому. І Верховна Рада, в тому числі, в цьому винна, адже ми не створюємо умов для його розвитку. Є законопроект який я вносила, однак він до цих пір лежить у Верховній Раді», — відповіла депутатка. Також, вона відмітила важливість зміни системи регулювання економіки. Сказала, що потрібно говорити не про дерегуляцію, а про повну заміну всього старого і запровадження якісно нового. Потрібно встановити норми, які гарантували б безпеку виробництва, безпеку споживання, безпеку екологічну. На завершення, депутатка сказала, що саме середній клас – це те, що найбільше потрібне зараз Україні. Назвала приклад, Західної цивілізації, яка була відстала від Східної, однак Захід зробив такий ривок, який зміг «захопити» весь світ, і все завдяки науці, власності та конкуренції, що є складовими креативного класу. І от коли ми створимо такі умови для розвитку креативного класу, ми зможемо зробити той ривок, який зараз так необхідний Україні, адже 2-3 % ВВП нам сьогодні мало.

Андрій Доценко — директор будівельної компанії «Sky building» розповів про дослідження інституту Горшеніна, який дав звіт по критеріях ідентифікації Середнього класу в 2014 році, і вже тоді було зрозуміло, що «середній клас» це самовідчуття та самоідентифікація. З креативним класом ситуація ще складніша, так як інноваційні кластери, як наприклад, цей «Креативний Квартал» лише починають рости та розвиватися і головне це не втратити цієї динаміки. Взірцем країни, де є хороші умови для розвитку середнього класу, Андрій Доценко
вважає – Канаду, а Джастіна Трюдо назвав найбільш прогресивним лідером. Також, підприємець, наголосив, що успіхи Канади дорівнюють успіхам кожного із представників середнього класу, освічених та активних людей. В той же час, мільйони таких самих громадян із Сирії змушені жити в палатках і роками чекати справедливості від світової бюрократії. «Хіба не таку ситуацію ми маємо в Україні?» — запитав, Андрій Доценко. І продовжив, що зараз в Україні більше ніж мільйон внутрішньо переміщених громадян, які щоденно зустрічаються із несправедливістю. Андрій Доценко, вважає, що саме розвиток підприємництва може дати поштовх для розвитку креативного класу в Україні.

 

Продовжив дискусію Андрій Зубко — засновник CAP school, який звернув увагу на те, що потрібно бути дуже обережними з поняттями «креативного та середнього класу» і чітко розмежовувати їх. Андрій Зубко, наголосив на важливості освіти, і прикладом назвав Фінляндію, де школярі вчать не предмети, а вчать явища, які необхідні їм в подальшому житті, роботі. Грузія ж є прикладом з лібералізації економіки, адже грузини дійсно зробили ривок вперед, вони хочуть допомогти Україні, але чому ми самі собі не хочемо допомогти, чому лише чекаємо, що хтось нам повинен все зробити.

Алла Шлапак, цілком підтримала Андрія Зубка щодо важливості освіти, оскільки є доцентом КНЕУ і вже протягом 20 років викладає в університеті та добре розуміє проблеми, які існують сьогодні в українській освіті. «Дуже часто студенти запитують мене, коли так буде в нас? Чому в нас не так? Що нам заважає зробити, щоб в нас було так? Тому в першу чергу, в нас буде це так, коли ми самі це зробимо, не грузини і не американці нам це зроблять, а ми. Що нам заважає? Лінь та невпевненість, і це випливає історично, адже нам протягом століть підривали віру в те, що ми можемо робити щось самі і думати своєю головою, адже однозначно, український шлях є», — прокоментувала депутатка. Алла Шлапак, наголосила й на тому, що не можна просто взяти досвід інших успішних країн і накласти цей шлях на Україну, адже ми інші, ми повинні вчитися, брати щось для себе від ефективних практик світу, однак шукати свій шлях, як це зробила в 1945 році Японія, якій нав’язували американський шлях розвитку, а вони пропустили все, що їм пропонував світ через сито, використавши для себе всі позитиви, але
адаптувавши під свої цивілізаційні особливості.

Альберт Фельдман — директор українсько-ізраїльского Інституту стратегічних досліджень імені Голди Меїр, не погодився із попередніми спікерами і сказав, що середнього класу ні в Україні, ні в світі сьогодні не існує, і це вже глибоко застаріле поняття. Саме Ізраїль, намагається прощатися із поняттям «середній клас», країна рухається вперед, що потрібно і нам робити. Ізраїльський міністр фінансів страждає, не тому що не знає де взяти гроші, а тому, що думає куди витрачати профіцит. Тому що, Ізраїль продав стартапів на 50 млрд доларів і це прибуток, який надходить в казну держави. А звідки взялися ці стартапи?А тому що, Ізраїль зробив все, щоб креативний клас міг існувати так, як він хоче. Була реалізована державна програма «Ініціатива», де людям було запропоновано – творити, і перше до чого примушували це до самозайнятості. Ось так Ізраїль «похоронив» середній клас. Альберт Фельдман, вважає, що сучасне майбутнє суспільство буде розподілене на три класи: креативний, сервісний та клас «непотрібних». І Середній клас буде непотрібним класом, адже його не змушують думати. Роботизація, віртуальні технології, розваги залишать без роботи багатьох людей. Відповідно, якщо говорити про розвиток креативного класу в Україні, то найперше, що потрібно дати людям — це можливість творити.
Набок Сергій, сказав, що кожна людина являє собою цінність, і ця цінність вона загальновизнана, адже ми цінуємо людей не за кольором шкіри, а за сутністю. І ми повинні стирати нав’язані нам стереотипи, що креативний клас і робить. Адже представники креативного класу – це люди, які не бояться бути самими собою, займатися тим, що їм подобається. І тому рецепт успіху — займатися тим, що нам подобається і робити це якісно.

Другу панель модерувала Клебанова Ліна – Ініціатива B2F: Бізнес за майбутнє, продюсер стрічки «Зима у вогні», яка поділилася своїми думками про креативний клас в Україні. Її думки продовжив Длігач Андрій — співзасновник Громадянської платформи «Нова Країна» сказавши, що креативний клас в Україні існує, однак його кількість це вже інше питання. Спікер підняв важливість теми освіти, і наскільки, вона впливає на все подальше життя, адже учні, які
виходять з українських шкіл не мислять креативно й критично. Завершив свій виступ вірою в те, що Україна зможе стати країною, що здивує світ, тим місцем, що продукуватиме щось нове. Ілля Кенігштейн — керуючий партнер «Creative Quarter» закладу, де й відбувалася публічна дискусія, розповів, що креативна економіка — це економіка знать, а 21 сторіччя – це ера міст, великих мегаполісів. І варто відмітити, що саме міста генерують ВВП. Щодо Києва, то це 100% креативне місто. Також, спікер розповів про IT- сферу і представників, що відносяться до цієї індустрії. Український музикант, арт-менеджер — Павло Гудімов сказав, що на креативний клас в Україні чекає біда, оскільки ми хочемо будувати креативну індустрію, без культурної. Музикант наголосив, що ми повинні братися за голову та займатися культурою, освітою та самоосвітою, і внутрішня самомотивація є також важливим чинником в процесі вдосконалення. Євгеній Рубан — співзасновник Salateira розповів про свій бізнес в ОАЕ і підкреслив, що там вести бізнес легко, там ніхто не «віджимає» в тебе нічого, як це відбувається в Україні. Потрібно, змінювати систему податків в Україні, де підприємці зможуть не обходити систему, а чесно працювати і сплачувати податки в державу. Яновський Олексій — засновник «Вищої Школи Комунікацій» назвав проблему в тому, що ми не вчимося і не розвиваємося, що ми не маємо інвестицій для цього розвитку, саме тому, в нас немає фахових спеціалістів, які зможуть виконувати свою роботу якісно, тому теж погодився із попередніми спікерами, що систему освіти необхідно змінювати обов’язково.

На завершення, Андрій Доценко – голова ГО «Фундація інноваційного розвитку» подякував всім спікерам за свої думки та гостям за виявлену зацікавленість в заході, адже вважає, що подібні зустрічі будуть ефективним інструментом побудови суспільства, яке зможе впливати на процеси, що відбуваються в державі, бути міцним фундаментом для демократичного розвитку країни.

Конференция «Путь к экономическому прогрессу Украины»

29 березня у готелі «Fairmont» відбулася конференція на тему: «Шлях до економічного прогресу України». Розпочав захід Андрій Доценко – засновник ГО «Фундація інноваційного лідерства», організатор конференції «Шлях до економічного прогресу України». Андрій Доценко провів паралелі економічного розвитку від минулого до сьогодення, торкнувся болючої теми війни, та її впливу на економіку країни, проаналізував досвід країн «тигрів» та сусідньої Польщі, а на завершення свого виступу, голова громадської організації, побажав всім українцям єднання, задля спільного вирішення проблем, що існують в нашій державі, нагадавши учасникам конференції, що кожен повинен починати із себе та не забувати про свою власну відповідальність. Після чого, слово надали Ніні Южаніній — голові Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики, яка поділилася з учасниками конференції своїм думками, чому Україна має такий економічний розвиток сьогодні, торкаючись історичних процесів, а також відмітивши, що в Україні вкрай велика прірва між багатими та бідними, ця тотальна несправедливість, змушує українців щоденно шукати цієї справедливості за межами України.

Першу панель «Минуле, теперішнє та майбутнє» почесно розпочав перший Президент України – Леонід Кравчук, який дав відповіді на запитання, чому Україна не змогла провести необхідні реформи ще в 90-х роках, як це зробила, в свою чергу, Польща, чому Україна знаходиться в такому економічного стані сьогодні та хто в цьому винен. Перший Президент України, з сумом сказав, що поляки йдуть однією дорогою, вони сперечаються між собою по цій дорозі, але вона в них одна, на відмінно від українців, які і сперечаються, і йдуть різними шляхами, хто на захід, хто на схід. Перший Президент України, наголосив також на тому, що протягом 27 років незалежності України так і не була сформована чітка економічна політика держави, визнаючи, помилки влади під час свого керівництва державою. Перший Президент наголосив на важливості розвитку політичної свідомості та культури суспільства в Україні, адже без цього неможливо буде сформувати дійсно ефективну політичну еліту.

Віктор Суслов – Міністр економіки України (1997-1998); Народний депутат 2-го та 3-го скликання; Кандидат економічних наук, доцент розповів, які  були основні помилки України, на шляху переходу від радянської системи економіки до сучасної.  Павло Шеремета – Міністр економічного розвитку і торгівлі України (2014 Провівши антології України з іншими країнами, поділився своїми думками щодо  моделей економічного розвитку та про необхідність проведення реальних реформ в Україні, які змогли перезапустити економіку. Підвела підсумки першої панелі, модератор — Тетяна Хмельницька — ведуча студіі LIVE телеканалу 112 Україна.

Другу панель «Глобальні економічні потрясіння» розпочала модератор Катерина Одарченко — політичний консультант, партнер компанії Sic Group, яка запитала спікерів, яку ж економічну модель потрібно вибрати Україні?

Олександр Громико – президент Української асоціації виробників, засновник компанії Saturn, що входить в KTD Group – однієї з лідерів ринку побутової техніки України за обсягами реалізації товарів під власними торговими марками поідлився своїм баченням розвитку України, до дискусії долучилася Тетяна Коротка — заступник бізнес-омбудсмена, фахівець у сфері фінансів та управлінні великими проектами з економічного розвитку.

Віктор Галасюк — народний депутат України (РПЛ), Голова Комітету ВР з питань промислової політики та підприємництва, президент Української асоціації Римського клубу поділився своїми думками щодо важливості переходу економіки України від сировинної до конкурентної, з виготовленням високо-технологічної продукції. Народний депутат вважає, що Україні слід вкладати кошти в модернізацію підприємств, в науку, та технологічні розробки. Адже сьогодні наша держава  — це сировинний придаток світового ринку, який експортує напівфабрикати, сировину та продукцію з низькою часткою доданої вартості. Як наслідок — високий ступінь деіндустріалізації економіки України, високі валютні ризики та гостра чутливість платіжного балансу країни до кон’юнктури міжнародних сировинних ринків. Ліна Клєбанова — замголови Комітета Підприємців України (КП), співкоординатор B2F:Бізнес за майбутнє  наголосила на важливості лібералізації економіки України та проведення  ліберальної податкової реформи.

Третю панель «Індустріальна революція 4.0» розпочав модератор, економicт-мiжнародник Андрій Блінов, який разом зі спікерами:  Валерієм Яковенком — співзасновником і керівником компанії DRONE.UA, Андрієм Кривоносом – директором  Асоціації франчайзингу (Україна), Михайлом Чобаняном — засновником криптобіржи «KUNA» і «Blockchainhub.one» підняли такі питання, як феномен бізнес моделей побудований за принципом «Agile». Важливість розвитку промисловості, яка працює на таких передових технологіях, як штучний інтелект та блок-чейн. Що змінили логістичні постачання Supply Chain. Та що чекає людство, та й Україну в тому числі, в процесі роботизації. Що це принесе із собою: прогрес чи можливо навпаки це новий виклик для людства? Та чи зможе Україна стати Хабом 4-промисловї революції.

На завершення конференції, учасники під керівнцтвом Андрія Кашпура учасники мали змогу практично попрацювати в групах та самостійно змоделювати економічний розвиток України. Робота проводилася за науковою методикою Simulation World – Reality (SW-ReaLity) за якою ігрові команди покроково взаємодіють з внутрішніми та зовнішніми стейкхолдерами, випробовуючи ефективність власного шляху вирішення поставленого завдання. В цій моделі будуть задіяні такі стейкхолдери, ролі яких виконують запрошені експерти: «Українська державна влада», «Євросоюз», «США», «Росія». Учасники конференції мають можливість взяти участь у одній з ігрових команд моделювання або в стейкхолдерній групі «громадськість України».

 

Фото заходу

ГО «Фундація інноваційного лідерства»

За детальною інформацією прохання звертатись за номером: +38 044 227 94 20

«Как выйти на иностранные рынки»

23 листопада 2017 року відбулася публічна дискусія «Як вийти на іноземні ринки», де учасники мали змогу почути практичні рекомендації від фахівців в сфері експорту щодо налагодження українського експортування в країни Азії, Африки та ЄС. Модератором першої панельної дискусії виступила Евгения Литвинова — Президент клубу експортерів. Розпочав захід Andriy Dotsenko — Голова ГО «Фундація інноваційного лідерства», який розповів про синдром українського експорту, продовжив дискусію Artem Gudkov, який виступив на тему: «Торгівля із Субсахарською Африкою, як новий вектор розвитку експорту України», наступний спікер — Evgeny Kovtunenko, поділився практичними рекомендаціями щодо виходу на ринки Китаю.

Другу панельну дискусію модервував Антон Середа (Anton Sereda)— телеведучий, журналіст, бізнесмен. Спікерами виступили: Альберт Фельдман (Albert Feldman), який розповів про досвід Ізраїлю у взаєминах з країнами Африки d 60-70 роках, Serhiy Ivaschenko поділився з учасниками практичними рекомендаціями щодо постачання агропродукції до Індії. Ларін Микола дав дієві поради щодо перевірки іноземних контрагентів, а Мирошніченко Олег щодо можливостей українського експорту на ринках ЄС.

 

Что же такое "Инновационное лидерство"?

Что же такое «инновационное лидерство»? Мы задали этот вопрос людям с совершенно разных сфер деятельности. И вот что получили в итоге. А как вы считаете? Что такое «инновационное лидерство»? Делитесь в комментариях.

Трехдневный курс программы «Инновационное лидерство»

Трехдневный курс программы "Инновационное лидерство"

Програма «Інноваційного лідерства»− триденний курс інтенсивних лекцій, тренінгів, майстер-класів від провідних українських бізнесменів, експертів, бізнес-тренерів, журналістів, відомих політичних та культурних діячів.

Перший день Програми «Інноваційне лідерство»

Перші враження, знайомства, спілкування.

— cлухали про глобальні економічні тренди та Україну від Алексей Жмеренецкий
— про інноваційних оптимістів та моделі соціального бізнесу, які змінили світ почули від Октябрина Лисовская
— Volodymyr Tsybulko розповів про політичне лідерство та стилі лідерів
— Эдуард Рубин (Eduard Rubin) про лідерство та персональний бренд.

Другий день Програми «Інноваційне лідерство»

Ще більше живого спілкування, навчання та обмінів думками!

Учасники програми мали змогу познайомитися із спікерами:

Оксана Гуляєва (Oksana Guliaieva), яка розповіла лекцію на тему: «Бізнес і благодійність: системний розвиток»
— Надежда Копаница говорила про «Фасилітацію: як привести групу до спільного рішення в умовах обмеженого часу»
— Vladimir Shvets давав поради «Як стати лідером в колективі»
— Анастасия Зернова (Anastasiia Zernova) познайомила учасників з юридичними аспектами: підводними каменями малого та середнього бізнесу!

Третій день Програми «Інноваційне лідерство»

В цей день учасники мали змогу почути лекції від

— Юлия Бойко (Yuliya Boyko) на тему: «Секрети ефективності. 10 принципів При-Цільного тайм-менеджменту»
— Антон Середа (Anton Sereda) на тему: «Публічні виступи. Ораторське мистецтво»
— Dennis Gurak на тему: «Створення України (ою) майбутнього
— Наталия Романь на тему: » Ефективна комунікація»
— Михаил Минаков (Mikhail Minakov) на тему: Владні еліти та їхня якість»